Головна
Історія школи
Значною подією в історії села було будівництво школи, яку закінчили будувати в 1966 р. Початкова школа була відкрита в Олександрополі в 1919 році. Семирічна школа знаходилася в трьох маленьких приміщеннях, покритих соломою і віддалених одна від одної. Навчалися в дві зміни. Друга зміна починалася після обіду, світла і радіо не було, тому навчалися при лампах. Після уроків діти брали участь в гуртках, а після закінчення занять йшли додому пішки. В Олександропільську школу ходили діти із сіл (Олександрополя, Пластунівки, Ляшківки, Куплеватового, Тимошине, Борьби). Першим директором школи був Кравцов Захар Іванович. В школі учительський колектив був дружній, працював злагоджено. В класах було по 30 – 40 чоловік. Зв'язок з батьками був постійний, батьки з віддалених сіл завжди приходили на батьківські збори. Особливо активними були батьки з Тимошине та Ново – Андріївки. Вчителі постійно ходили в далекі села, знайомились з умовами життя дітей, виступали з концертами перед батьками. Вони разом з учнями ходили вечорами в клуб на репетиції, готувались до різних свят під керівництвом баяніста – весельчака Ясенка А.В., в минулому – фронтовика. В цей час було побудовано новий клуб. Жителі села під керівництвом вчителів приймали участь в районних конкурсах художньої самодіяльності. В новому сільському клубі проводився і районний конкурс сіл художньої самодіяльності, де жителі села зайняли перше місце. Учні школи приймали активну участь в районних олімпіадах, де показували високі знання. Це такі учні як Сендецький Олександр, Осиченко Володимир, Шарпань Катерина, Мірошниченко Людмила, Сученков Геннадій, Ляшенко Оля. Вони завжди займали призові місця на олімпіадах. Старше покоління школи не забуде прекрасного вчителя біології Гоцку Зінаїду Петрівну, хорошого товариша і просто добру людину. Багато молодих вчителів, які приходили в нашу школу, вчились педагогічної майстерності у таких учителів, як Сергієнко Н.Я., Сергієнко Н.П., Кондратенко Н.Я., Петриченко Є.Д., Солдатенко І.С., Солдатенко Г.К., Довженко В.П., Довженко П.А., Олійник Т.Й.. Вони вчили дітей розрізняти добро і зло, доброму відношенню один до одного, розуміти і поважати стариків і дітей. В школі завжди був тимурівський рух. Учні допомагали сім’ям фронтовиків, прибирали городи, заготовляли дрова на зиму, а старим, немічним людям приносили обід із колгоспної їдальні, ходили в магазин, на пошту. Активними тимурівцями були Пристінська Світлана, Яровий Микола, Рожко Василь, Третяк Світлана, Запара Любов. В 1967 році було побудовано красивий дитячий садок, де росли і виховувались діти вчителів. До цього часу своїх маленьких дітей приходилося брати із собою в школу. Школа мала постійний зв’язок з дитячим садком. Школярі виступали з концертами, шили іграшки на уроках праці, виготовляли карнавальні маски. Випускники школи завжди запрошували дітей на випускний вечір, де дарували їм подарунки на згадку, які робили своїми руками. Багато хороших справ на рахунку в учнів Олександропільської школи: це і побілені ферми, і сад біля клубу, і алеї біля школи з березами та соснами, тополями, посаджені верби біля трьох ставків. Все село стало зеленим, тому що кожен учень посадив по два дерева біля своїх осель.
Новий етап в житті школи почався з приходом молодого директора Знов’яка Сергія Володимировича. В школі була здійснена перебудова, створена кабінетна система. Велика роль приділялася трудовому вихованню. Була переобладнана шкільна майстерня, завезено нове обладнання, приладдя для роботи на станках. В класних кабінетах поміняли меблі.
За ініціативою Сергія Володимировича була побудована теплиця, де школярі вирощували розсаду, побудували сараї, в яких розводили свиней, биків, кролів, займалися вирощуванням картоплі. Учні з великим задоволенням працювали на шкільній фермі. В шкільних погребах стояли бочки із засоленими помідорами, капустою, яблуками. В їдальні учні завжди харчувалися безкоштовно. Цілий рік вони вживали овочі та фрукти, які заготовляли самі. У 1991 році Сергій Володимирович раптово помер.
Це була велика втрата для жителів усього села.
Але життя не стоїть на місці. Директором школи став у 1992 році Крижик Петро Романович, але на цій посаді він пропрацював тільки рік.
Директором Олександропільської ЗОШ І – ІІ ступенів у 1994 році стала молода енергійна, Догадайло Наталя Іванівна, вона пропрацювала на цій посаді 7 років.
У 2001 році директором школи стала Осиченко Тетяна Миколаївна, вона пропрацювала на цій посаді 10 років. За час роботи в школі Тетяни Миколаївни було побудовано міні – котельню та замінено опалювальну систему, відкрито їдальню.
У 2011 році директором Олександропільської ЗОШ І – ІІ ступенів стала
Коюда Світлана Миколаївна, яка прикладає багато зусиль над створенням комфортного середовища для вчителів та учнів, проводиться робота над благоустроєм території: висаджено більше 60 кущів троянд, створено «Зелений клас» для відпочинку учнів, створено музейну кімнату, була зроблена чудова бібліотека, внутрішній туалет в початковій школі, замінено на пластикові двері основної будівлі школи, у коридорах школи заслано лінолеум, у школі багато квітів, та різноманітних стендів.
